Історія театру

Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)

history_1
    

Перша професійна акторська трупа в Маріуполі виникла у 1878 році. Саме з цієї дати починається відлік історії театру. Його засновником став син заможного купця Василь Леонтійович Шаповалов – антрепренер, артист, режисер, вихователь і організатор театрального колективу. Згодом він побудував і театральне приміщення, яке назвав Концертним залом  (потім – Зимовий театр). Відмінний для того часу Концертний зал почав приваблювати в приморське місто кращі театральні сили країни. На маріупольській сцені грали свої вистави корифеї українського театрального мистецтва Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, реформатор російського театру Всеволод Меєргольд, виступали знамениті гастролери: талановитий комік-імпровізатор Василь Андрєєв-Бурлак, трагіки Митрофан Іванов-Козельский та Павло Орленев, зірка Малого театру Гликерія Федотова.

На початку ХХ ст. вистави в Маріуполі йшли вже на кількох сценах. Концертний зал Шаповалова перейшов к І. Уварову, там виступала російська трупа, в театрі братів Яковенків – українська, а ще був у місті театр «Солей», де виступала переважно єврейська опереткова трупа. У 1934 році на основі міського був створений Вседонецький музично-драматичний театр з постійним перебуванням в Маріуполі. В 1959, після майже десятирічної перерви, діяльність закладу було відновлено, і почалась новітня сторінка в театральній історії міста. Новостворений колектив отримав статус Донецького державного, а 2-го листопада 1960 року відбулося урочисте відкриття сучасної театральної будівлі.

В 1978 р. театр відсвяткував своє 100-річчя. У зв’язку з цим – за значні заслуги в розвитку театрального мистецтва – колектив був нагороджений орденом «Знак Пошани». Восени 2007 року театр отримав почесне звання «Академічний».

photo
   

Історичний шлях театру відзначений блискучими талантами, які зберегли йому вірність надовго чи назавжди. В різні роки колектив очолювали видатні діячі театрального мистецтва: заслужений артист РРФСР Анатолій Ходирєв, народний артист УРСР Петро Вєтров, заслужений артист УРСР Семен Шейко, народний артист УРСР Олександр Утеганов – за майже два десятиріччя його керівництва театр став відомим в країні, успішно гастролював в Ризі, Таллінні, Баку, Мінську, Києві, Москві, Санкт-Петербурзі. Пізніше творчими керівниками театру були Юрій Костенко, Володимир Балкашинов, Микола Волошин, Олександр Котов, Костянтин Добрунов. Поряд з ними працювали режисери Володимир Крипець, Гарольд Вогау, Володимир Таршис, заслужені артисти УРСР Володимир Бугайов та Олександр Коженовський, Володимир Московченко (нині – заслужений діяч мистецтв України)  і Станіслав Непряхін, талановиті художники Раїса Суторміна та Іван Бондарєв, заслужений художник УРСР Михайло Ковальчук.

Могутня трупа складалася з яскравих індивідуальностей, серед яких: народні артисти УРСР Павло Кленов, Роза Под`якова, Борис Сабуров (також заслужений артист Узбецької РСР), Неоніла Білецька, Наталя Юргенс (також заслужена артистка РРФСР), народний артист України Юрій Доронченко, народний артист РРФСР Валентин Мачкасов, заслужені артисти УРСР Микола Земцов, Анатолій Сорокко, Євгенія Вєтрова, Марія Алютова, Галіна Афанасьєва, Валерій Мітрофанов, заслужені артисти РРФСР Георгій Лесніков та Анатолій Сергеєв, заслужений артист Казахської РСР Віктор Ахрамєєв. Не одну цікаву сторінку в історію театру вписали заслужені артистки України Людмила Руснак і Світлана Немчук,  артисти Леонід Луцький і Олексій Чернов, Іван Дмітрієв та Олександр Демідов, Станіслав Боклан (нині – народний артист України), Мирослав Липницький і Юрій Канн, Георгій Іванов, Іван Зенков і Віталій Ткаченко, Віктор Кудінов, Микола Шаров та Любов Лодочнікова.

Виконавські традиції корифеїв зараз продовжують на сцені театру народна артистка України, лауреат премії ім. М. Заньковецької Світлана Отченашенко, заслужені артисти України Олександр Арутюнян та Анатолій Шевченко, ветеран маріупольської сцени Ганна Фоменко, провідні артисти Сергій Мусієнко, Наталя Атрощенкова, Наталя Метлякова, Андрій Луценко, Ігор Китриш, Олена Біла, Валерій Сарбей, Сергій Забогонський, Артур Войцеховський, Віра Шевцова та ін. Різноманітність палітри діючого репертуару забезпечують три режисерки-постановниці: заслужена артистка України Людмила Колосович, Анжеліка Добрунова та Євдокія Тіхонова. Високий рівень демонструє сценографічна та музична культура театру завдяки роботі головного художника, лауреата премії ім. В. Клеха Світлани Канн, художника-постановника Анни Апельт-Матвейчук, композитора Володимира Кожевнікова (з 2016 року – генерального директора театру).

В репертуарі театру завжди були представлені вітчизняна та закордонна класика, новітня світова драматургія. Зараз афішу прикрашають імена Старицького і Голдсміта, Шевченка, Шварца та Булгакова, Франка, Стельмаха і Гріна, користуються глядацьким попитом і постановки за п’єсами сучасних українських авторів Неди Нежданої, Тетяни Іващенко, Павла Ар’є, Світлани Новицької, Олександра Вітра, Раїси Гончарової.  

photo
    

Театр брав участь у більшості міжнародних та всеукраїнських фестивалів театрального мистецтва, заснованих в країні за роки незалежності, це «Херсонеські ігри» (Севастополь) і «Тернопільські театральні вечори» (Тернопіль), «Класика сьогодні» (Кам’янське) і «Мельпомена Таврії» (Херсон), «Театральний Донбас» (Донецьк) і «Прем’єри сезону» (Київ), «Вересневі самоцвіти» (Кропивницький) і «Homo Ludens» (Миколаїв), «Квітневий барвінок» (Макіївка) і «Дні Чехова» (Ялта), «Театрон» (Харків), «Арт-Альтернатива» (Донецьк) і "АndryivskyFest" (Київ), дитячі – «Вересневе небо дітям України» (Макіївка) і «Золотий ключик» (Донецьк). Лауреатами і дипломантами цих фестивалів ставали вистави «За двома зайцями», «Пейзаж», «Тартюф», «Іменини», «Невільниці», «Лоліта», «Роман про дівчат», «За зачиненими дверима», «Одруження», «Сліпі», «Панночка», «Божевільні», «Романтики», «Острів скарбів», «Слава героям», «ЖАХ», «Гайдамаки» та ін. Восени 2019 року на базі театру вперше був проведений власний фестиваль «Театральна брама».

Театр є єдиним у місті з півмільйонним населенням, а в останні роки залишився єдиним професійним колективом в області. Природно, що навантаження на нього, очікування й вимоги до нього збільшилися. Цілком усвідомлюючи свою відповідальність перед глядачами регіону, колектив виїздить Донеччиною з виставами для дітей і дорослих, організовує покази вистав, концертних і святкових програм для переселенців та військовослужбовців, мешканців так званої "сірої зони", намагається урізноманітнити репертуар, експериментує.  З кожною виставою колектив ставить перед собою нову, складнішу за попередню творчу задачу, що є запорукою поступового зростання творчого і професійного рівня трупи. Творча діяльність театру спрямована на збагачення скарбниці національної культури, ствердження загальнолюдських гуманістичних ідеалів, пропаганду високих етичних і естетичних принципів. Зберігаючи найкращі традиції минулого, вірність вищім професійним критеріям і відданість своїм глядачам, колектив впевнено і рішуче іде вперед – від нових викликів до нових звершень.