Історія театру

Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)

history_1
     Перша професійна акторська трупа в Маріуполі виникла у 1878 році. Саме з цієї дати починається відлік історії театру. Його засновником став син заможного купця Василь Леонтійович Шаповалов – антрепренер, артист, режисер, вихователь і організатор театрального колективу. Згодом він побудував і театральне приміщення, яке назвав Концертним залом (потім – Зимовий театр). Відмінний для того часу Концертний зал почав приваблювати в приморське місто найкращі театральні сили країни. На маріупольській сцені грали свої вистави корифеї українського театрального мистецтва Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, реформатор російського театру Всеволод Меєргольд, виступали знамениті гастролери: талановитий комік-імпровізатор Василь Андрєєв-Бурлак, трагіки Митрофан Іванов-Козельский та Павло Орленев, зірка Малого театру Гликерія Федотова.
     На початку ХХ ст. вистави в Маріуполі йшли вже на кількох сценах. Концертний зал Шаповалова перейшов к І. Уварову, там виступала російська трупа, в театрі братів Яковенків – українська, а ще був у місті театр «Солей», де виступала переважно єврейська опереткова трупа. У 1934 році на основі міського був створений Вседонецький музично-драматичний театр з постійним перебуванням в Маріуполі.
photo
    Історичний шлях Маріупольського театру відзначений блискучими талантами, які зберегли йому вірність надовго чи назавжди. В різні роки театр очолювали видатні діячі театрального мистецтва: заслужений артист РРФСР Анатолій Ходирєв, народний артист УРСР Петро Вєтров, заслужений артист УРСР Семен Шейко, народний артист УРСР Олександр Утеганов – за майже два десятиріччя його керівництва колектив став одним з кращих в країні, успішно гастролював в Ризі, Таллінні, Баку, Мінську, Києві, Москві, Санкт-Петербурзі. Пізніше творчими керівниками театру були Юрій Костенко, Володимир Балкашинов (нині – заслужений діяч мистецтв України), Микола Волошин, Олександр Котов, Костянтин Добрунов. Поряд з ними працювали режисери Володимир Крипець, Гарольд Вогау, Володимир Таршис, заслужені артисти УРСР Володимир Бугайов та Олександр Коженовський, Володимир Московченко (нині – заслужений діяч мистецтв України) і Станіслав Непряхін, талановиті художники Раїса Суторміна та Іван Бондарєв, заслужений художник УРСР Михайло Ковальчук.
Могутня трупа складалася з яскравих індивідуальностей, серед яких: народні артисти УРСР Павло Кленов, Роза Под`якова, Борис Сабуров (також заслужений артист Узбецької РСР), Неоніла Білецька, Наталя Юргенс (також заслужена артистка РРФСР), народний артист України Юрій Доронченко, народний артист РРФСР Валентин Мачкасов, заслужені артисти УРСР Микола Земцов, Анатолій Сорокко, Євгенія Вєтрова, Марія Алютова, Галіна Афанасьєва, Валерій Мітрофанов, заслужені артисти РРФСР Георгій Лесніков та Анатолій Сергеєв, заслужений артист Казахської РСР Віктор Ахрамєєв. Не одну цікаву сторінку в історію театру вписали заслужені артистки України Людмила Руснак і Світлана Немчук, артисти Леонід Луцький і Олексій Чернов, Іван Дмітрієв та Олександр Демідов, Станіслав Боклан (нині – народний артист України), Мирослав Липницький і Юрій Канн, Георгій Іванов, Іван Зенков і Віталій Ткаченко, Віктор Кудінов, Микола Шаров та Любов Лодочнікова.
    Виконавські традиції корифеїв зараз продовжують на сцені театру народна артистка України, лауреат премії ім. М. Заньковецької Світлана Отченашенко, заслужені артисти України Олександр Арутюнян та Анатолій Шевченко, ветеран маріупольської сцени Ганна Фоменко, провідні артисти Сергій Мусієнко, Наталя Атрощенкова, Наталя Метлякова, Валерій Сарбей та ін., поряд зі зрілими майстрами в театрі плідно працює творча молодь. Різноманітність палітри діючого репертуару забезпечують режисери-постановники Анатолій Левченко, Анжеліка Добрунова, Арутюн Кіракосян та Євдокія Тіхонова. Високий рівень демонструє сценографічна та музична культура театру, далеко за межами області відомі імена головного художника, лауреата премії ім. В. Клеха Світлани Канн і композитора Володимира Кожевнікова (з 2016 року – генерального директора театру).
    Маріупольський театр є єдиним у місті з півмільйонним населенням і завжди намагається задовольнити запити всіх категорій глядачів, зважаючи на вікову, національну та соціальну різницю. В репертуарі є драми і комедії, вистави для дітей та юнацтва, музичні спектаклі. Українська та закордонна класика представлені в афіші поряд з п’єсами сучасних драматургів. Зараз на маріупольській сцені з успіхом ідуть вистави за творами Гоголя, Гольдоні, Старицького, Кальдерона, Гріна, Шевченка, Барікко, Лунарі, Франка, Котляревського, Булгакова, Нежданої, Ар’є та ін. Своєрідною експериментальною творчою майстернею, де режисери й актори можуть випробувати повною мірою свої можливості в умовах камерної аудиторії є Мала сцена театру, відкрита ще у 1985 році.
photo
     Театр брав участь у більшості міжнародних та всеукраїнських фестивалів театрального мистецтва, заснованих в країні за роки незалежності – це «Херсонеські ігри» (Севастополь) і «Тернопільські театральні вечори» (Тернопіль), «Класика сьогодні» (Кам’янське) і «Мельпомена Таврії» (Херсон), «Театральний Донбас» (Донецьк) і «Прем’єри сезону» (Київ), «Вересневі самоцвіти» (Кропивницький) і «Homo Ludens» (Миколаїв), «Квітневий барвінок» (Макіївка) і «Дні Чехова» (Ялта), «Театрон» (Харків), «Арт-Альтернатива» (Донецьк) і "АndryivskyFest" (Київ), дитячі – «Вересневе небо дітям України» (Макіївка) і «Золотий ключик» (Донецьк). Лауреатами і дипломантами цих фестивалів ставали вистави «За двома зайцями», «Пейзаж», «Тартюф», «Іменини», «Невільниці», «Лоліта», «Роман про дівчат», «За зачиненими дверима», «Одруження», «Сліпі», «Панночка», «Божевільні», «Романтики», «Острів скарбів», «Слава героям», «ЖАХ» та ін.
     Працюючи в складних умовах, поряд з зоною проведення АТО, театр (який залишився єдиним професійним колективом області) чітко визначився зі своєю громадянською позицією: до репертуару увійшли співзвучні часу постановки «Слава героям» Ар’є, «Останній подвиг Ланцелота» (за «Драконом» Шварца), «Мати» Довженка, «Незгідний та нескорений» (пам’яті Олекси Тихого), «Гайдамаки» Шевченка, «DurDom» за Єрофеєвим, «ЖАХ» за Нежданою. Всього за три сезони кількість вистав українською збільшилась з нуля до дванадцяти. З квітня 2016 р. за розпорядженням губернатора Донецької області Павла Жебрівського театр іменується «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)». У найближчих планах – робота над новими виставами за кращими зразками світової драматургії, творами українських класиків і сучасних молодих авторів, участь у фестивалях, гастролі областю і країною, проведення творчих зустрічей та втілення багатьох інших цікавих проектів. Зберігаючи найкращі традиції минулого, театр залишається живим творчим організмом, що завжди чутливо відкликається на проблеми та питання сучасності.